21 Фарбо сприйняття Здатність паперу вбирати фарбу залежить від
капілярних властивостей паперу. Макропористий папір настільки швидко вбирає фарбу,
що вона може проникнути на зворотну сторону аркуша. У випадку мікропористого
(капілярного) паперу фарба майже не проникає в середину паперу, що може
спричинити появу чорнишів. Вбирну здатність паперу у відношенні до фарб
визначають вимірюванням поверхневого вбирання крапельним способом. Метод
полягає у визначенні часу, необхідного для вбирання краплі води чи органічного
розчинника при температурі 20,0± 1,0 °С, нанесеної на поверхню паперу. Для
того, щоб зменшити чутливість друкарського паперу до вологи, його проклеюють.
Перш за все це необхідно для офсетного паперу, який піддається зволоженню в
процесі друку. 22 Вплив вологи на
властивості паперу. Ступінь лінійної деформації паперу — це зміна
лінійних розмірів аркуша паперу (за довжиною й шириною) під дією зміни
вологості навколишнього середовища. Неоднорідність структури паперу й орієнтація
волокон у машинному напрямку є причиною деформації у різних напрямках.
Деформація має більшу величину в поперечному напрямку, оскільки при набряканні
кожне волокно більше розширюється, ніж видовжується. Найбільшої деформації
зазнає папір із зімкнутою структурою, меншої — пористий, у якому через значну
кількість пор набухання менше впливає на розмір аркуша. Звідси стає зрозумілим,
що наповнювач й каніфольна проклейка, які збільшують пористість, ведуть до
зменшння деформації паперу, а крохмальна проклейка підвищує зімкнутість паперу
і спричиняє збільшення його деформації після зволоження. 23 Друковані фарби
серед дисперсної системи. Друкарська
фарба –
це складна колоїдна система, твердою фазою якої є високодисперсні пігментні
частинки, які рівномірно розподілені і стабілізовані у середовищі рідкої
в’яжучої речовини. Кожна частинка пігменту оточена суцільною захисною
оболонкою, яка складається з орієнтованих молекул поверхнево – активних
речовин. Малорозчинними поверхнево – активними речовинами є вільні жирні
кислоти асиметричної будови, що мають активні функціональні групи і ін.
Водорозчинними поверхнево – активними речовинами є вищі спирти, різного роду
змочувальні речовини, а також натрієві солі жирних кислот. Пігменти
забезпечують оптичні характеристики фарб, крім того впливають на їх фізично-хімічні
властивості. В’яжучі
речовини надають фарбі друкарських властивостей, здатність розкочуватись у
тонкий рівномірний шар, наноситись на друкарську форму, переходити на папір або
інший матеріал і закріплюватися на ньому. Крім пігменту і в’яжучого у склад фарби можуть входити наповнювачі,
які дозволяють більш повніше виявити колір пігменту, покращити друкарські
властивості і знизити вартість фарби; підфарбовувачі
речовини, які підвищують насиченість кольору і покращують відтінок фарби на
відбитку. Крім того, у фарбу можуть вводитися різні допоміжні речовини, які
призначені для коректування окремих показників фарби; сикативи чи
антиоксиданти, які, відповідно, прискорюють чи сповільняють процес плівко
утворення. Технічні
вимоги до друкарських фарб: -художньо-естетичними вимогами до віддрукованого
зображення -призначенням друкованої продукції -технічними умовами, в яких знаходиться фарба в процесі
друкування, обробки і експлуатації фарбовий відбиток повинен точно відтворювати
оригінал, максимально повно передавати всю гаму кольорів і відтінків, бути
яскравим і насиченим, зберігаючи при цьому художні якості оригіналу. 24 Призначення
пігментів і в’яжучих компонентів. Пігменти
забезпечують оптичні характеристики фарб, крім того впливають на їх фізично-хімічні
властивості. Властивості пігментів впливають на поведінку фарби при друкуванні
та на якість друкованої продукції. При цьому властивості залежать як від
хімічного складу пігментів, так і від їх дисперсності, форми частинок,
характеру розподілу їх за розмірами змочування, кристалічного чи аморфного
стану частинок, тощо. Висока ступі дисперсності
пігментів забезпечують стабільність дисперсної системи. У в’яжучому
рівномірно розподіляється пігменти, що поліпшує друкарські властивості фарби:
колір,прозорість та інтенсивність. Від ступеня дисперсності пігменту залежать
гладкість і блиск фарбової плівки. Процес виготовлення фарб та їх якість не лише від
дисперсійності, але й від будови частинок. Залежно від умов виготовлення,
хімічного складу пігменти можуть мати аморфну та кристалічну будови. Аморфна
будова не завжди стабільна, з часом руйнується, тому бажано використовувати
пігменти кристалічної форми. В’яжучі
речовини надають фарбі друкарських властивостей, здатність розкочуватись у
тонкий рівномірний шар, наноситись на друкарську форму, переходити на папір або
інший матеріал і закріплюватися на ньому. В’яжучі
речовини – це рідке середовище фарб, у якому частинки пігменту з’єднуються в
однорідну масу, яка має всі властивості друкарської фарби. В’яжучі речовини
визначають поведінку фарби при друкуванні, тобто надають їй важливих
друкарських властивостей : певної в’язкості, здатність змочувати друкарську
форму, прилипати до неї, переходити з форми на друкований матеріал,
закріплюватися на відбитку тощо. 25 Пігменти. Визначення
і термінологія їх властивостей: дисперсність, світлостійкість, стійкість
до хімічних речовин. Пігменти
друкарських фарб повинні задовільні ти такі вимоги: -за кольоровим тоном бути подібними до спектральних
кольорів -відзначатися інтенсивністю, що давала б змогу готувати
фарбу з меншою їх концентрацією -не змінювати колір при тривалій дії світла -пурпурні, голубі та жовті пігменти для традиційних фарб,
призначені для друкування багато фарбових ілюстрацій, мають утворювати з
в’яжучим прозорі фарби -мати м’яку структуру, тобто легко, швидко перетиратися із
в’яжучим, що сприяє утворенню гладкої поверхні на відтиску не зменшує стирання
друкарської форми -мати невелику малоємність, що дає змогу збільшити вміст
пігментів у фарбі для підвищення її інтенсивності та поліпшення друкарських
властивостей -бути стійкими до дії води, спирту, масел та інших
розчинників Властивості пігментів впливають на поведінку фарби
при друкуванні та на якість друкованої продукції. При цьому властивості
залежать як від хімічного складу пігментів, так і від їх дисперсності, форми
частинок, характеру розподілу їх за розмірами змочування, кристалічного чи
аморфного стану частинок, тощо. Висока ступі дисперсності пігментів забезпечують стабільність дисперсної
системи. У в’яжучому рівномірно розподіляється пігменти, що поліпшує друкарські
властивості фарби: колір,прозорість та інтенсивність. Від ступеня дисперсності пігменту залежать
гладкість і блиск фарбової плівки. Процес виготовлення фарб та їх якість не лише від
дисперсійності, але й від будови частинок. Залежно від умов виготовлення,
хімічного складу пігменти можуть мати аморфну та кристалічну будови. Аморфна
будова не завжди стабільна, з часом руйнується, тому бажано використовувати
пігменти кристалічної форми. Пігменти, залежно від походження можуть бути природними,
штучними та синтетичними, залежно від хімічного складу – неорганічними і
органічними. Неорганічні
пігменти – це здебільшого водо нерозчинні солі та оксиди деяких металів у дуже
подрібненому стані. У поліграфії зі всіх фарб найчастіше використовують
чорні. Для виготовлення чорних фарб застосовують пігмент – сажу. Сажа - це
дрібнозернистий, насичено чорний, непрозорий, світло- і хімічно стійкий
пігмент. За хімічним складом – майже чистий вуглець. Сажу отримують термічним
розкладанням газоподібних і рідких вуглеводів при температурі близько 1200 С.
залежно від виготовлення сажа поділяється на канальну, пічну та окиснену. Канальну
сажу
отримують шляхом неповного спалювання суміші коксового газу та рідкого
антраценового масла. Пічну сажу отримують при спалюванні
природних газів з малим доступом повітря у спеціальних печах. Такі пристрої
дешеві, компактні, не забруднюють навколишнє середовище. Окиснену
сажу
отримують шляхом додаткової обробки пічної сажі. Для цього сажу окислюють
киснем, біхроматом або перекисом водню. Мілорі – це легкий
дрібнозернистий пігмент синього кольору складної комплексної будови, що утворює
високо інтенсивні фарби. Його використовують для виготовлення синіх фарб та
підфарбовування чорних. Білі
пігменти та наповнювачі повинні бути чисто білого кольору, дрібнозернисті, не
розчинятися у воді, маслах, олії, органічних розчинниках, нешкідливі, повинні
змішуватися з будь-якими фарбами, знижуючи їх насиченість, не забруднювати
колір.
